ЄДНАЙМО ДУШІ СЛОВОМ КОБЗАРЯ

Шевченко - наш. Він для усіх століть, 

Він - як Ісус Христос для України . 

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть, 

І з цим вогнем виходьте із руїни. 

І стане вам певніше на душі, 

Засвітиться вона душею в храмі. 

Його слова - освячені ножі, 

Вони болять народові, як рани. 

Шевченків біль. Він протинає нас. 

І гнівом вибухає в кожнім слові. 

І крізь віки іде сумний Тарас 

Предтечею в терновому вінкові. 

Шевченко починається не з горя, 

Шевченко - уявіть собі! – не з горя, 

Шевченко – уявіть собі – з любові 

Правдиво, як із березня весна. 

Життя його – пекельник не позаздрить - 

Таїть в собі для світу таємницю. 

Як з березня у березень дорога, 

З весни у весну незворотний шлях. 

 9 березня 1814 року народився великий Геній українського народу. Кожної весни ми вшановуємо пам'ять  Кобзаря. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу.Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші 

душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, 
свою Україну. 

Спільно з школою та вчителем української літератури Трохименко А.А. був проведений поетичний вернісаж  «Ми, українці всі – одна сім’я, єднає нас Тарасове ім’я». Учасники заходу декламували улюблені вірші великого поета, переглядали мультфільм із пластиліну "Садок вишневий біля хати", відповідали на питання вікторини.
Також в бібліотеці був проведений літературний розшук "Музи Тараса Шевченка" ( категорія юнацтво). Учасники захоплено слухали про пристрасну натуру поета і незважаючи не те, що він не був одружений, до останнього свого подиху не полишав надії створити власну сім*ю. В рамках заходу було проведено огляд книжкової виставки "Єднаймо душі словом Кобзаря", а також переглядали відеофільм про Тараса Шевченка з циклу "Обличчя української історії", презентацію "Жінки в творчості Т.Шевченка".