Несе сива чорнобильська мати
Цю планету… Це хворе дитя!
І. Драч
26 квітня 1986 року... Була весна – квітуча,
напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна
назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що
про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ...
І вже 30 років людство пожинає страшні плоди
Чорнобильської трагедії: смерті, хвороби, безлюдна пустеля навколо станції. Про
те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на
обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на
цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя. Пам’ять – це данина живих усім,
хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам’яті,
що не даватимуть забути про трагедію.
В цей пам'ятний день наша бібліотека разом з
учнями школи відвідали односельчан учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Справжні герої, мужні і хоробрі чоловіки, зі сльозами на очах приймали квіти та
слова вдячності за подвиг. Ось їхні імена:
• Крикун
Григорій Олексійович
• Левківський
Анатолій Степанович
• Гуржій
Олексій Миколайович
• Лукяненко
Анатолій Павлович
• Мешко
Василь Іванович
• Башкіров
Михайло Іванович
• Стаценко
Василь Семенович
• Та
нині покійний - Щербина Яків Григорович
 |
Учасник ліквідації наслідків ЧАЕС -
СТАЦЕНКО ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ |
 |
Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС -
КРИКУН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ |
Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за
який заплачено дорогою ціною. Тож не треба повторювати помилок. Давайте берегти
оточуючий світ! Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.
За днями дні, мина повільно рік,
За днями дні – другого немає.
Нехай же лихо наше проминає
І в світі не повториться повік.
Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль – попередження, набат,
Його уроків людство не забуде.
